Акері ХХ сторіччя. Жінки у темній літературі (частина друга)

Ми вже говорили про жінок, які стояли біля витоків жанру горор, про майстринь готичної прози, які вплинули на розвиток темної літератури і заснували нові жанри й течії. Ліберальніше ХХ сторіччя дало більше свободи письменницям усіх напрямів, тому й обрати четвірку представниць набагато важче. Але ми спробували.

Читати далі: Готичні мари. Жінки у темній літературі (частина перша)


Таніт Лі

Британська письменниця, цілковито віддана темному бокові фантастичної літератури. Таніт Лі вважають однією з найплідніших авторок горору: її уява породила 90 романів та понад 300 оповідань й принесла їй численні нагороди. Розпочавши кар’єру у 21, Таніт спочатку поєднувала письменство з більш звичними роботами, змінивши кілька професій, поки зрештою не вирішила кинути «усі ці дурні заняття, що вбивають душу» й присвятити весь свій час вигаданим світам.

Попри загальну прихильність до темної тематики, Лі творила у різних жанрах, серед яких знайшлося місце і дитячим романам, і книжкам про кохання — але і там, і там не обійшлося без драконів і вампірів. Деякі твори поєднувалися у серії, найвідомішими критики називають «Історії з Пласкої Землі», «Піратика», «Вовколев», «Таємні книги Парижа» й «Таємні книги Венеції». Жодна з книжок Таніт Лі досі не перекладена українською.


Ширлі Джексон

Одна з найвпливовіших письменниць темного напряму. Ширлі Джексон не любила розповідати про своє особисте життя, але компенсувала це захопливими оповідками про химерні будинки, приховане зло, магію та невідворотність відплати. У 1966 році вона отримала премію Едґара По за оповідання «Можливість зла», а у 2008 на її честь було створено «літературну премію Ширлі Джексон», що існує й донині (цікаво, що номінації охоплюють усі форми «темної» прози).

Дебютний роман, трилер «Дорога крізь стіну», разом із книгами «Будинок з примарами на пагорбі», «Ми завжди жили у замку», «Сонячний годинник» та «Пташине гніздо» стали сполучною ланкою між клясичною готикою та горором. Джексон сміливо зверталася до найкращих традицій історій про привидів та переказувала їх на новий лад. Зрештою, недарма Стівен Кінґ назвав «Будинок…» найважливішим твором ХХ ст. у жанрі жахіть.

Жодна з книжок Ширлі Джексон також досі не перекладена українською. Оповідання «Літні люди» (переможець конкурсу «Найкращі американські оповідання» 1951 року) увійшло до антолоґії Девіда Гартвелла «Колір Зла», що вийшла в українському перекладі у 2016 році (видавництво «КСД»).


Ліза Таттл

Лауреатка премії «Неб’юла», феміністка й співавторка Джорджа Мартіна. Творчість Лізи Таттл збагатила темну літературу у всіх її проявах, створивши підліткові романи на кшталт «Горорскопу», традиційні жахіття, як то у «Габріель», сценарії до лячних серіялів і навіть антологію жіночого горору — «Шкіра душі».

Найвідомішим «лячним романом» Таттл вважають «Дух фамільяра», а найпопулярнішими збірками — «Гніздо нічних жахіть» і «Незнайомець у будинку». До складу останньої входить оповідання «Кісткова флейта» (Маяковський ні до чого), що за неї авторка ледь не отримала «Неб’юлу». Щоправда, некоректна поведінка іншого учасника конкурсу, Джорджа Гатріджа, змусила жінку відкликати свій твір з конкурсу у знак протесту. Таким чином Ліза Таттл стала єдиною письменницею в історії премії, що відмовилася від нагороди.

На жаль, книжки Лізи Таттл приєднуються до доробку інших згаданих письменниць, що досі не перекладено українською. Єдине виключення — оповідання «Спустошення», воно у складі антолоґії Стівена Джонса «Жахослов» вийшло в українському перекладі 2016-го у видавництві «КСД».


Тананарів Дью

Іноді життя подає важливі знаки настільки явно, що людина просто нездатна їх не помітити. Так сталося і з найсучаснішою представницею нашого топу — Тананарів Дью, що на світанку своєї кар’єри раптом опинилася на одній сцені зі Стівеном Кінгом. Причому не у літературному, а в музичному сенсі слова — на одному з літературних фестивалів вона приєдналася до рок-гурту «короля жахів». Невідомо, наскільки ця зустріч вплинула на становлення авторки, але невдовзі вона видала перший роман із серії «Безсмертні Африки», «Бережи мою душу», що приніс їй славу й визнання. Щоправда, дебютний роман Дью, «Посереддя», також було номіновано на престижну премію Брема Стокера.

Навідміну від своїх колег, Дью працює переважно з романами: окрім серії «Африканських безсмертних» вона написала низку романів про Тенісона Гардвіка у співавторстві з Блером Андервудом і своїм чоловіком Стівеном Барнесом. Єдина на сьогодні авторська збірка оповідань Тананарів — «Примарне літо: історії» — принесла письменниці Британську премію фентезі у 2016 році. Українською роботи Дью не виходили.


P.S.

Звісно, і цього разу ми описали лише кількох представниць темної літератури — аби згадати усіх, доведеться створювати окремий ресурс. Але ця «неймовірна вісімка» письменниць, які створили сучасне обличчя горору, здатна кинути виклик українським видавництвам й додати кілька нових книжок до списків прихильників жанру.

P.P.S.

До речі, не обертайтеся.

Євген Лір

The post Акері ХХ сторіччя. Жінки у темній літературі (частина друга) appeared first on Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал.

Джерело та деталі: Акері ХХ сторіччя. Жінки у темній літературі (частина друга)

«Друг Читача» – книжковий ресурс, який розповідає про українські книжки, новини українського ринку, анонсує цікаві події, рецензує книжки. Ви можете долучитися до книжкового процесу, рецензуючи те, що прочитали.

Updated: 27.03.2018 — 11:40
2012 - 2018 © Іменка - RSS новини з сайтів України | Підтримка: Діал інформаційна система | Двигунець: Wordpress | Тема: Frontier