Фінал Євробачення Або як коротка пам’ять виставляє українців дурнями

Фінал пісенного конкурсу Євробачення-2019 ознаменувався скандалом. Дует ANNA MARIA відмовився говорити, що Крим – це Україна, а співачку MARUV зацькували за те, що вона їздила виступати до Росії. Утім, українці, які заповзялися цькувати фіналістів Євробачення мають почати передусім із… себе. Бо ANNA MARIA повторює подібну безкарну модель поведінки боксера Олександра Усика, а MARUV – Святослава Вакарчука. Якщо Усику і Вакарчуку дозволено і це толерує українське суспільство, то чому так не можуть робити інші?

Фінал Євробачення Або як коротка пам'ять виставляє українців дурнями

17 липня 2018 року боксер був більш агресивним: “Я кого зрадив з вас, що ви мені такі собачі питання ставите?”.

7 липня 2016 Олександр Усик відмовився говорити, що Крим – це Україна і заявив, що “Крим – це Крим”.

Здавалося б, весь гнів українців мав би впасти на Усика за такі висловлювання, та марно – боксер спокійно завойовував титули під прапором України, а 21 липня 2018 року (О, Боже!) він бився з осетином Гассієвим у Москві!

Більше того, 15 грудня 2018 року боксера Олександра Усика нагородили орденом Іллі Муромця І ступеня від Московського патріархату.

Тобто, ми маємо в Україні ходячу модель до наслідування – кримчанин, який не визнає Криму українським. Це не заважає йому презентувати Україну у світі – він там популярний, плюс нагороджують в Києві.

В цю модель прекрасно вписується дует ANNA MARIA, котрі не сказали, що Крим український, а лиш сказали, що він “наш з сестрою”.  Відтак – які до них претензії?

Подібна ситуація зі співачкою MARUV. Головна претензія українців до неї, що вона виступала в Росії під час російської агресії. Співачка сказала, що її пісні “несуть мир”: “…я впевнена, що багато людей, які живуть у Росії, добре ставляться до тих, хто живе в Україні, слухають українську музику, захоплюються нею, і не всі погані. Не можна судити всіх за однією людиною, президентом, усю країну. Не може бути, розумієте, – чотири мільйони чи мільярди, здається, там жителів Росії, – усіх просто відверто поганих, які хочуть воювати“.

А тепер порівняймо це із висловлюванням іншого співака, який зізнався, що не відмовлявся б від виступів в Росії: “Географічно я не хотів би ставити бар’єри і кордони. Ворогувати можна з окремими людьми, окремими течіями, можливо, політиками, але ворогувати “країна з країною”, де живуть прості люди, які насправді не мають чого ділити – це не просто нерозумно, а це така поведінка людей, якими управляють. Я не хочу таким бути“. Такі слова промовив Святослав Вакарчук наприкінці серпня 2014 року, коли на сході українські військові потрапили в Іловайський казан.

Тоді жодної хвилі обурення словами Вакарчука не було. Більше того, згодом Святослав поїхав вчитися на “світового лідера” в Єльському університеті, а у жовтні 2018 року Святослав Вакарчук почав фігурувати як серйозний кандидат на посаду президента.

Цей приклад Вакарчука – просто мрія. Говорити про бажання виступати в Росії, не зазнати репутаційних втрат, та ще й мати електоральну підтримку! MARUV просто втілила фантазії “народного” улюбленця. Які до неї претензії?

Історія з фіналом Євробачення-2019 продемонструвала наскільки українці дотримуються подвійних стандартів. Ця історія продемонструвала, що українці мають коротку пам’ять. І врешті, роздмухування цієї історії – це суто політична провокація. Позаяк фінал Євробачення проходив на майданчику Суспільного мовника, цей скандал є елементом дискредитації керівництва Суспільного, яке відмовляється політичні замовлення в інтересах владоможців.

Джерело та деталі: Фінал Євробачення Або як коротка пам’ять виставляє українців дурнями