«Homo Deus: коротка історія завтрашнього дня». Уривки українською

Підкорити простір, доручити буденні справи роботові-асистенту і досягти безсмертя. Автор книги «Homo Deus: коротка історія завтрашнього дня» переконує, що майбутнє людства буде саме таким. І майбутнє це настає вже зараз.

Попередня праця єврейського історика Юваля Ноя Харарі «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього» перевернула наше уявлення про світ навколо, про минуле, сьогодення і майбутнє. У своїй наступній книзі «Homo Deus: коротка історія завтрашнього дня» автор доводить, що homo sapiens — це не остання стадія еволюції людини. І пророкує появу homo deus — надлюдини або людини-бога.

Вихід книги «Homo Deus» українською заплановано на квітень цього року. Видавництво BookChef, яке готує її до друку, люб’язно надало нам кілька уривків із праці. Ознайомитися із ними ви можете просто зараз.


***

У пошуку задоволень і безсмертя люди фактично намагаються піднятися до рівня богів. Не тому, що це небесні якості, а для того, щоб подолати старість і злидні, люди мусять отримати богоподібний контроль за своєю біологічною основою. Якщо ми колись здобудемо силу видалити смерть і біль із нашої системи, цієї самої сили буде, мабуть, достатньо і для проектування нашої системи до будь-яких наших потреб, і для маніпулювання нашими органами, емоціями й розумом у мільйони способів. Ви могли б купувати для себе міць Геркулеса, чуттєвість Афродіти, мудрість Афіни чи безумство Діоніса, якщо прагнете саме цього. Дотепер збільшення людської сили базувалося здебільшого на поліпшенні зовнішніх інструментів. У майбутньому воно може базуватися радше на підвищенні здатності людського тіла й розуму або на безпосередньому злитті з нашими інструментами.

Вдосконалення людей до рівня богів може відбутися трьома способами: через біоінженерію, розробку кіборгів і розробку неорганічних істот.

Біоінженерія починається з розуміння того, що ми зовсім не знаємо повного потенціалу нашого органічного тіла. Протягом чотирьох мільярдів років природна еволюція коригувала й підправляла ці тіла, в результаті чого ми пройшли шлях від амеби до рептилій, потім до ссавців і нарешті до Homo sapiens — людини розумної. Однак нема причин вважати, що Homo sapiens — це остання стадія. Відносно малі зміни в генах, гормонах і нейронах були достатні для перетворення Homo erectus, — який не міг продукувати нічого кращого, окрім кремнієвих ножів, — у Homo sapiens, який творить космічні кораблі й комп’ютери. Хтозна, якими можуть бути результати ще кількох змін у нашій ДНК, гормональній системі чи структурі мозку. Біоінженерія не збирається терпляче чекати, поки природний відбір зробить свої дива. Замість цього біоінженери візьмуть старе тіло людини розумної й цілеспрямовано перепишуть її генетичний код, прокладуть нові мережі в мозку, змінять її біологічний баланс і навіть виростять нові кінцівки. У такий спосіб вони створять нових божків, які відрізнятимуться від людини розумної настільки, наскільки ми відрізняємося від людини прямоходячої.

Створення кіборгів буде наступним кроком, коли органічне тіло буде об’єднане з неорганічними пристроями — біонічними руками, штучними очима чи мільйонами нанороботів, що керуватимуть кровотоком, діагностуватимуть проблеми й ремонтуватимуть пошкодження. Такий кіборг міг би мати властивості, значно ширші, ніж будь-яке органічне тіло. Наприклад, усі частини органічного тіла, щоб нормально функціонувати, повинні бути в контакті між собою. Якщо мозок слона перебуває в Індії, його очі й вуха — в Китаї, а ноги — в Австралії, то цей слон, мабуть, просто мертвий, а якби він з якихось містичних причин був живий, то не міг би бачити, чути чи ходити. Разом із тим доктор-кіборг може проводити термінові операції в Токіо, Чикаго і на космічній станції на Марсі, не полишаючи свого офісу в Стокгольмі. Йому потрібне буде лише швидке з’єднання по інтернету, а також пара біонічних очей і рук. Наступна думка — чому пара? Чому не чотири? Дійсно, навіть цього було би більш ніж достатньо. Чому доктор-кіборг має тримати скальпель рукою, коли можна під’єднати свій розум просто до інструмента?

Це може звучати як наукова фантастика, однак це вже реальність.

*** 

Ми справді впевнені, що комп’ютери не мають жодних відчуттів чи бажань? А якщо вони не мають їх нині, то, може, коли стануть значно складнішими, у них розвиватиметься свідомість? Якщо так станеться, як ми про це дізнаємося? Скажімо, уже зараз існують штучні інтелекти, які читають усі наші файли,  електронні листи, дають поради з безлічі питань, представляють інтереси користувача. Вони нагадають, що треба купити подарунок дружині на день народження, можуть вибрати подарунок, замовити столик у ресторані, нагадати про те, що час випити ліки за годину до вечері і ще здатні робити за нас безліч інших речей.

Коли системи підвищаться з рангу оракула до рангу агента, вони можуть почати спілкуватися безпосередньо між собою від імені хазяїна. Це може починатися досить невинно, скажімо, коли моя «Кортана» сконтактує з вашою «Кортаною», щоб узгодити місце і час зустрічі. Наступне, про що я дізнаюся, що мій потенційний роботодавець повідомив мені, аби я не морочився із поданням резюме, а просто дозволив його «Кортані» провести співбесіду з моєю «Кортаною». Або моя «Кортана» може домовитися з «Кортаною» потенційної коханки, і вони вдвох порівнюватимуть дані, щоб вирішити, чи це хороше парування — причому без відома своїх хазяїв-людей.

З посиленням влади систем «Кортана», вони можуть почати маніпулювати одна одною, щоб проштовхувати інтереси своїх хазяїв, тож успіх на ринку праці чи на шлюбному ринку все більше залежатиме від якості вашої «Кортани». Багатії, що можуть купити найновіші версії «Кортани», матимуть вирішальну перевагу над бідними з їхніми застарілими версіями.

Але найзагроженішою може стати ідентичність хазяїна «Кортани». Як ми вже бачили, люди не є індивідами і не мають єдиного цілісного «Я». Тоді чиї ж інтереси повинна обстоювати «Кортана»? Припустімо, що моє «Я», котре розповідає, вирішує від початку нового року почати дотримуватися дієти і щодня ходити до спортзалу. Через тиждень, коли настає час іти до спортзалу, «Я», котре сприймає, наказує «Кортані» увімкнути телевізор і замовити піцу. Що має робити «Кортана»? Підкоритися «Я», котре сприймає, чи рішенню, яке прийняло «Я», котре розповідає, минулого тижня?

Припустімо, що позбавлені свідомості алгоритми зможуть перевершити свідомий інтелект в усіх відомих завданнях щодо обробки даних. Чи буде щось втрачено при заміні свідомого інтелекту на вищі позбавлені свідомості алгоритми і якщо так, то що саме?

The post «Homo Deus: коротка історія завтрашнього дня». Уривки українською appeared first on Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал.

Джерело та деталі: «Homo Deus: коротка історія завтрашнього дня». Уривки українською

«Друг Читача» – книжковий ресурс, який розповідає про українські книжки, новини українського ринку, анонсує цікаві події, рецензує книжки. Ви можете долучитися до книжкового процесу, рецензуючи те, що прочитали.

Updated: 23.02.2018 — 23:12
2012 - 2018 © Іменка - RSS новини з сайтів України | Підтримка: Діал інформаційна система | Двигунець: Wordpress | Тема: Frontier