«Кримська легітимність» Путіна

«Кримська легітимність» Путіна

Сама поява Володимира Путіна в Криму на мотоциклі і в майже повному прикиді «байкера» має нагадати про вічний пошук російським президентом нестандартних прийомів в спілкуванні з співгромадянами – або, якщо бути точним, в «зваблюванні» цих співгромадян.

Скільки вже було таких появ в останні роки! Політ з журавлями, спуск в батискафі, хокей, амфори – але ж на цьому тлі якась там шкіряна куртка виглядає цілком невинною розвагою, це навіть і не пропаганда!

Але варто помітити, що Путін з’явився в Криму в образі мотоцикліста якраз того дня, коли в російській столиці проходив один з наймасовіших опозиційних мітингів за останні роки. Так, це продовження протестів проти відмови в реєстрації незалежним кандидатам на виборах до Московської міської думи.

Формально основи путінського режиму ці протести не зачіпають, їхні учасники – як ми могли переконатися під час останнього мітингу – намагаються, щоб вимоги не виходили за рамки визначеного політичного порядку денного.

І все ж ми прекрасно розуміємо про що йде мова. Мова йде саме про замах на основи режиму, який робить все можливе, щоб не допустити реальної політичної конкуренції в країні.

«Кримська легітимність» Путіна

Робить все, щоб політика була театром, а лідери «парламентських партій» – просто ляльками, що бігають за інструкціями до президентської адміністрації. Щоб в політичних шоу на центральних телеканалах звучало тільки те, що буде заплановано, схвалено і дозволено. Інакше ніяк не можна.

І сама ідея балотування тих, хто просто хоче балотуватися, а не погоджує свої наміри з «кураторами», хто може в разі обрання говорити те, що він думає, а не те, що йому доручать – нехай навіть його позиція аж ніяк не за всіма ключовими питань буде розходитися з уявленнями влади – небезпечна для режиму. І огидна для Путіна.

І що робить Путін? Путін відправляється до Криму. У шкіряній куртці. На мотоциклі. І справа тут не в шкіряній куртці. І навіть не в мотоциклі. Справа як раз в Криму.

Все, що може реально протиставити Путін будь-якому політичному протесту – це свою «кримську легітимність». Режим, який зараз існує в Росії, насправді склався саме після Криму. Саме після анексії півострова рейтинг президента злетів до небес, а між позиціями парламентських політичних партій навіть найуважніший спостерігач не виявив би і мікрону розходжень.

«Кримська легітимність» Путіна

Саме після Криму в Росії остаточно встановилася одностайність. Саме після Криму той, хто не згоден з режимом, став сприйматися не просто як опонент, а як ворог. Та що там говорити – саме після Криму вбили Нємцова. Тому що вже стало можна.

Можливості для утримання і продовження влади – з огляду на міць російського силового апарату і державної машини – у Путіна, звичайно ж, є. Але російського президента завжди цікавила не тільки можливість, а й легітимність – пов’язана навіть не з виборами – що таке в Росії вибори! – а з національним сприйняттям.

Так ось іншої легітимності, крім кримської, у Путіна немає. Головна складова цієї легітимності в недавньому минулому – зростання добробуту населення – більше не є змістом путінського образу.

Путін більше не годувальник, він – збирач земель. При тому що населенню потрібен саме годувальник, який буде збирати землі.

Але можливості харчування, можливості економічного зростання, можливості кращого життя – це вже не в силах Путіна. А Крим – «наш». Нічого іншого Путін сказати своїм співвітчизникам просто не може – нехай навіть всі соціологи світу заявлять, що «кримський ефект» зростання його рейтингу давно вичерпано.

Саме тому в будь-який непростій ситуації президент Росії буде відправлятися до Криму.

Джерело: «Кримська легітимність» Путіна