Під льодовиком Ґренландії знайшли велетенський ударний кратер

Дослідники виявили ймовірний 31-кілометровий кратер – ширший за цілий Париж. У північно-західній частині Ґренландії на глибині 930 метрів під льодом простягається один з 25 найбільших ударних кратерів на Землі.

Перші докази на користь своєї знахідки команда з Копенгагенського університету під керівництвом гляціолога Курста К’єра отримала ще в 2015 році, однак відкриття підтвердили лише зараз. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science Advances.

Розташування ударного кратера Хіавата. Джерело: NASA

Вчені стверджують, що це був 1,5 кілометровий метеорит, який впав на Землю та утворив поглиблення в північній частині півкулі. Хоча кратер не було датовано, дані про льодовикове сміття та симуляції льодового потоку показують, що подібний ефект міг трапитися в епоху плейстоцену між 2,6 і 11,7 тис. років тому.

“Це не тільки перший кратер, знайдений в Ґренландії, але також один з 25 найбільших кратерів, які ще помітні на Землі. І він гарно зберіг свою форму!”

– повідомив К’єр.

Члени дослідницької групи вперше виявили цікавість до округлої форми на краю льодовика Хіавата ще у 2015 році під час сканування регіону в рамках місії NASA “IceBridge“. Місія використовує бортовий радар, щоб проводити вимірювання товщину льоду в Арктикці та Антарктиці. Дослідники негайно запідозрили, що округла форма є краєм кратера, каже К’єр.

Щоб отримати більш детальний вигляд, команда найняла літак з Німецького інституту Альфреда Вегенера, який був оснащений ультраширотним радіолокатором. Цей пристрій може надсилати імпульси енергії до льоду на значній кількості частот.

Розміри кратера Хіавата
Топографія кратера без крижаного покриву. Джерело: NASA

Використовуючи дані, отримані в період з 1997 по 2014 рр. з програми IceBridge та програми NASA для регіональної оцінки клімату в Арктиці, а також інформації з 1600 км ділянок, зібраної у 2016 році за допомогою ультраширокосмугового радіолокатора, команда визначила внутрішній та зовнішній контури кратера.

“Він настільки помітний в супутникових зображеннях зараз”,

– говорить Джон Падлен, член команди з Канзаського університету –

“[для цього] немає іншого хорошого пояснення”.

На Землі команда полювала за геохімічними та геологічними підписами астероїдного впливу в сусідніх породах. Відібрати зразки зсередини кратера неможливо, адже він все ще залишається під льодом. Але саме за межами льоду тала вода з бази льодовика протягом багатьох років відкладала осад.

Команда К’єра зібрала зразки цього осаду та декілька контрольних зразків з місяць неподалік та провела детальний аналіз.

Кварц з кратера Хіавата
Кварц з ударного кратера Хіавата з елементами планарної деформації. Така структура властива кварцу, на який вплинула шокова хвиля від потужного удару. Джерело: Natural History Museum of Denmark

Зразок містив підвищену концентрацію деяких елементів, зокрема нікель, кобальт, платину та золото, у порівнянні з тим, що зазвичай знаходиться в земній корі. Результати шокованого кварцу та топографії підтверджують, що цей профіль вказує не тільки на астероїдний вплив, але також наводить на думку, що ударна хвиля була спричинена відносно рідкісним метеоритом.

Залізний метеорит Агпалілік
Залізний ґренландський метеорит Агпалілік був знайдений у 1969 році Ваном Бухвальдом. Агпалілік є другою за величиною частиною 58-тонного залізного метеорита, який впав у Кейп-Йорку (Західна Ґренландія) близько 10 000 років тому. Джерело: Michael B. H.

Визначити, коли саме цей залізний метеорит впав на Землю, було складніше. Дані з радарів показали, що сама чаша кратера містить кілька різних шарів льоду. Верхній шар показав чітку, безперервну послідовність більш дрібних шарів льоду, що представляють поступові відкладення снігу та льоду за останні 11 700 років історії Землі, що відомі як голоцен.

В основі цього шару є виразний шар, багатий на засмічення, який було помічено в інших місцях льодових ґрунтів Ґренландії. Як вважають, він уособлює період пізнього дріасу, який панував на планеті від 12 800 до 11 700 років тому. Під шаром пізнього дріасу є ще один великий шар, але на відміну від голоценового шару, цей виявився викривленим та грубим, з більш хвилястими (а не гладкими, майже рівними) меншими шарами.

Вчені підкреслюють, що незалежно від того, коли саме утворився кратер, вони щасливі нарешті не тримати таку важливу знахідку у секреті.

Science Advances (2018), doi: 10.1126/sciadv.aar8173

Оригінал Під льодовиком Ґренландії знайшли велетенський ударний кратер було опубліковано на Science Ukraine.

Джерело та деталі: Під льодовиком Ґренландії знайшли велетенський ударний кратер

Місія онлайн-видання Science Ukraine є амбітною та, водночас, важливою для всього суспільства – змінити уявлення про науково-популярну журналістику в Україні; ми створюємо сучасне українське науково-популярне медіа. Ми не абстрагуємось на поверхневій інформації зі ЗМІ, а формуємо та об’єднуємо джерела. Ми навчаємось та навчаємо.

Updated: 17.11.2018 — 22:41
2012 - 2018 © Іменка - RSS новини з сайтів України | Підтримка: Діал інформаційна система | Двигунець: Wordpress | Тема: Frontier