Про блокування в Мережі

На фоні галасливих закликів активістів, що лунають цими днями: “Врятуймо дітей!”, “потрібно заблокувати групи китів”, “закрити вкАнтактє” тощо, чітко видно, що більшість населення не розуміє, що таке Мережа і що до моменту поки є струм в електромережі, доступ до Інтернету буде (виключення з Чучхе і ко опустимо) і повноцінно обмежити той чи інший вміст не можливо.

Про обмеження та блокування | AvPme’s iHome

Як ІТ-вець, можу сказати, що навіть в компаніях з дуже лояльними користувачами провадження систем обмеження доступу (навіть з метою захисту) дуже болючі… сльози та соплі приберемо – власник бізнесу має право на такі речі, але кожного разу ми стикаємось з тим, що обмеження так чи інакше призводять до того, що страждає робочий процес… незалежно від того, які програмно-апаратні засоби використовувались та які політики писались. Не існує ідеальних фільтрів та систем, ручних налаштувань тощо, які б робили все, що б можна було чітко розділити “(не) для роботи”, “зло/добро” тощо.

Ми також звикли до того, що все можна вирішити простими діями “ввімкнути/вимкнути”. Але Мережа з прикладного робочого інструменту (молотка, наприклад) переговорилася на значно більше. Її можна порівнювати з морем… ЇЇ стан змінюється так швидко, що наші секунди – це дуже багато часу – неймовірна кількість речей і змін відбувається.

Реально обмежити доступ можна лише глобальними “рубильникими”.

Це не має стосунку до безпосереднього знаходження біля комп’ютера, а Мережа насправді всюди: термінали, каси, зв’язок, gps в автобусі, електронні квитки, датчики руху, відеоспостереження, авто-реєстратори, “розумні будинки”, лічильник, PoE та EoP, звіти бухгалтерські, бюджети, відомості… Інформація, в т.ч. про нас, постійно курсує навколо.

Люди не побачили, як пірнули в Мережу, як зникли факси, як словосполучення “стаціонарний комп’ютер” часом викликає відчуття якогось атавізму…

Ми вже не входимо в Мережу, а знаходимось в ній весь час.

Якщо дати волю державі щось блокувати, то це можна проілюструвати народним висловом: “Пустити козу на город…”. Подивіться, як бюрократам важко віддавати свої владні, репресійні та корупційні важелі відкритій системі. Навіть свою улюблену “довідку про не судимість” вони одну з перших пропхали в новий центр надання послуг МВС… і більш того, щиро пишаються нею!

Потрібно наголосити на тому, що ситуація, коли люди регулярно кричать про пресинг з боку “ментів”… і одночасно вимагають!!! створення поліцейської держави… тут навіть не до психотерапевта, а одразу до психіатра звертатись потрібно.

Про приватність в Мережі я вже писав раніше – її не існує, а стосовно “блокувань” варто раз і назавжди зрозуміти, що цей інструмент не працює вже. Лише персональний аналіз джерел інформації та розвинутий інтелект дають можливість оцінити, наскільки правдива чи загрозлива інформація. Навчати цьому потрібно на рівні родини, садочка та школи – паралельно з вивченням ПДР, базових правил виживання та спілкування з третіми особами, наданню долікарняної допомоги тощо.

Джерело та деталі: Про блокування в Мережі