Що читає наша книгокоманда?

Як часто ви запитуєте у своїх колег: що ти зараз читаєш? Ми, наприклад, щодня обговорюємо враження від читання, прочитаного та відкладеного для читання на пенсії. Відкриваємо завісу книжкових уподобань нашої книгокоманди: редакції «Друга Читача» та інтернет-книгарні «ВсіКниги».


Оксана Троян, координаторка дитячого напрямку та контент-менеджерка «ВсіКниги».

Зараз читаю «Пітер Пен. Рeter Рan» Джеймса Баррі. Обрала цю книгу тому що раніше захоплювалася читанням книг за методом Іллі Франка. Це коли подається оригінальний неадаптований текст, а поряд його переклад. Читала ці книги в електронному форматі, що трохи сповільнювало процес, тож коли побачила друковану книгу такого ж формату одразу зрозуміла, що вона буде моєю. Прочитала вже половину, мені подобається, тільки от часу це читання займає набагато більше ніж звичайне, бо я підкреслюю слова, які не знаю і їх переклад і потім перечитую. Можу порекомендувати ці книги всім, хто хоче вивчити англійську не сидячи за купою посібників та словників. Серія «Видання з паралельним текстом», до якого входить ця книга має ще безліч видань, тому я придбала ще й «Острів Скарбів» Стівенсона. Наступною книгою стане «Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір» Річарда Талера, тому що хочу навчитися приймати рішення, які б змогли покращити життя. Талер отримав Нобелівську Премію з економіки цього року, тому його дослідження про поведінкову економіку у цій книзі більш, ніж ґрунтовне.


Анна Мойшевич, редакторка книжкового ЗМІ «Друг Читача».

Наразі читаю книгу Ернеста Гемінґвея «Чоловіки без жінок та інші оповідання». Після книг «Старий і море» та «Фієста» письменник нарешті відкрився мені як автор малої прози. Проте його короткі оповідання нічим не поступаються великим творам.
Також паралельно читаю збірку оповідань «Любов така». Купила її заради одного оповідання знайомого мені автора, коли виявилося, що за кілька хвилин біля стенду видавництва не зможу дочитати його до кінця. А потім мене затягнули всі інші історії абсолютної різної любові. І я жодного разу не пошкодувала, що кількох хвилин біля стенду видавництва «Академія» мені виявилося мало.


Анна Поточняк, координатор історичного напряму літератури та SMM-спеціалістка «ВсіКниги».

Читаю нині новий роман Юрія Винничука «Лютеція». По-перше, з’явилося бажання читнути чогось нашого (а Винничук знаний майстер) — бо останнім часом читала не зупиняючись лише зарубіжну. По-друге, і текст, і навіть обкладинка пасують під мій осінній настрій. По-третє, коли просто прицінювалася, з перших речень відчула інтригу і не змогла не захопитися. По-четверте, дія відбувається у Львові, а зараз це моє рідне місто — цікаво подивитись на нього ретроспективно, очима людини, що прожила тут майже все життя.
Враження різносторонні. Просто чудові діалоги, мова твору насичена, гумор автора збиває наповал. Давно так не сміялась..
Рекомендую книгу тим, хто має упередження стосовно української літератури, і звісно ж тим хто хоче відчути атмосферу Львова 80-х років минулого сторіччя. Ну і тим хто любить містику та розгалужені сюжети.
Наступною буду читати Хуліо Кортасара «Читанка для Мануеля».


Дарія Науменко, стажерка.

Зараз дочитую першу частину «Американської трагедії» Теодора Драйзера.
Минулого року ми вивчали Драйзера в університеті, за програмою мали прочитати «Сестру Керрі», але я, на жаль не знайшла на неї час, та ім’я Драйзера для себе відмітила. Тому коли ми з подругою вийшли на книжкове полювання, я помітила «Американську трагедію» й вирішила виконати обіцянку прочитати твір Драйзера. І зовсім про це не шкодую.
Тема досить проста — «американська мрія» та на що людина здатна заради її досягнення. Але подача історії, мова автора, насичений сюжет та детальні образи створюють атмосферу, в якій неможливо засумувати — тобі дійсно цікаво, що ж буде далі. Через деякі дії головного героя я відчувала таке обурення, що мусила відкладати книжку, аби заспокоїтись.
Раджу прочитати тим, хто шукає своє місце у житті. Я не люблю встановлювати для літературних творів якісь вікові обмеження, але цю книжку навряд чи зрозуміє й «відчує» людина, яка ще не закінчила школу й не приймала в житті серйозних рішень.
Поки маю два варіанти, що читатиму далі: «П’ята Саллі» Деніела Кіза чи «У злиднях Парижа й Лондона» мого улюбленця Джорджа Орвелла.


Анна Гай, координаторка проекту «ВсіКниги».

Читаю зараз «Моє не надто досконале життя» Софі Кінселли. Це середнє арифметичне між жіночим романом і підлітковою літературою. Головна героїня 26-річна Кет шукає себе у великому й іноді безжальному Лондоні. Родом з фермерського селища, тож урбанізована дівчина весь час бореться з комплексами щодо свого походження і бажанням реалізуватись у Лондоні. Враження від читання неоднозначні, адже я очікувала легкого чтива, а отримала чергову порцію для філософських роздумів. Адже тут і тема емансипації, урбанізації (що дуже актуально для жительки столиці, родом з Черкащини, тобто мене), пошуку свого місця, і навіть інтернет-, а якщо бути точною instagram-залежності.
Чому прагла легкого чтива? Бо саме подолала збірку оповідань нобелівської лаукреатки Еліс Манро «Забагато щастя». Намагаюсь чергувати складні й дещо легші книги. Але план провалився.
Повертаючись до книги Софі Кінселли, я вже знайома з її творчістю. Якось проковтнула «Пошуки Одрі». Висновок: авторка вміє експерементувати і це дві дуже різні книги, у яких направду важко знайти щось схоже. Хоча. Мене захоплює її простота і вміння передати ментальність англійців, їхній побут, культуру. Тож можу сміливо рекомендувати всі книги Софі Кінселли таким фанатам туманної Англії, як я. А «Моє не надто досконале життя» ще й тим, хто сильно-сильно мріє загадати бажання під Біг-Беном.
Далі збираюсь читати новинку від Книголав «Моя бабуся просить їй вибачити» Фредеріка Бакмана.


Книголюби, якщо вам сподобався такий матеріал, і ви б хотіли дізнаватись регулярно про літературні вподобання нашої або іншої команди, напишіть про це в коментарях. А також якщо ви та сама команда, яка хоче розповісти світові про свої літературні пригоди пишіть нам сюди d_ch@greenpes.com

Джерело та деталі: Що читає наша книгокоманда?

«Друг Читача» – книжковий ресурс, який розповідає про українські книжки, новини українського ринку, анонсує цікаві події, рецензує книжки. Ви можете долучитися до книжкового процесу, рецензуючи те, що прочитали.

Updated: 30.10.2017 — 14:00
2012 - 2018 © Іменка - RSS новини з сайтів України | Підтримка: Діал інформаційна система | Двигунець: Wordpress | Тема: Frontier