СЕРГІЙ ЖАДАН: ПТАХ

Сергій Жадан спеціально для проєкту “Ковчег Україна”–
“Птах”. Альтернативний гімн України.

Якщо (за Гайдеґґером) мова – це “дім Буття”, то будівничі цього “дому” – поети. Саме поети створили Україну – де б ми були зараз без Шевченка, Франка, без Антоничевого “з всіх наймиліша мова гайова” і “крихітної свічечки букви Ї” Малковича. Вони наповнюють цей “дім” життям, формулюють для нього нові смисли існування. Ці смисли іноді стають піснями. А іноді – пророцтвами, що моделюють наше майбутнє.

Сергій Жадан змоделював новий український міф – як корабель-ковчег “Україна” шукає і знаходить свою “землю обітовану”. Хай буде так!

Наш корабель – важкий, ніби книга.
Риба плавниками рухає стиха.
Півчі вгорі розгортають вітрила.
Це богородиця із нами говорила.

Давній корабель навантажений скарбами.
Впливає у поле із золотими снопами.
Підіймається рікою, великою, тривкою,
такою тихою, глибокою такою.

Повільний корабель вантажений піснями,
випалює темряву сигнальними вогнями,
Пливе до нестями, пливе до знемоги.
Шукає землю любові і тривоги.

Це наша земля, означена мовою,
травою червневою, стежкою зимовою,
теплою колядкою, подібною до квітки.
Ми знаємо, хто ми і знаємо – звідки.

Птах повертається з гілкою вишні.
Горять сузір’я – високі, всевишні.
Торкається землі тінню пташиною.
Назви цю землю потім Україною.