Що вже профукано і як не профукувати далі

Що вже профукано і як не профукувати далі

Люди і цілі професійні уряди країн хочуть уникнути усвідомлення того, що відбувається. Або всіляко намагаються не зачепити ніжні душевні струни громадян, чи точніше сказати – виборців. Не буде ніякої конспірології (звідки взялось, хто винуватий тощо), а суто по тому, що ми вже бачимо і знаємо. Науковці будують моделі і деякі з них говорять, що до 70% нашої популяції перехворіє в різних формах (переважна більшість можуть не відрізнити це від звичайної сезонної застуди). Деякі говорять, що перехворіють майже всі і лише на 70-80% пандемія піде на спад. По звітах World Health Organization (WHO) ми бачимо, що таки експонента… і де вона зупиниться, зараз казати рано. Більш того, райдужні звіти Китаю зараз ставлять під сумнів через брак верифікуємої інформації. Тож почати варто з усвідомлення проблеми.

На даний момент я можу зробити декілька висновків:

  • Людство загалом профукало все, що можна.
  • Людство й не могло повністю захиститись – це велике системне явище, де ми є елементом системи, а не керманичами.

Економіка України

Без економіки ми не будемо мати ресурсів для подальшої боротьби з пандемією. Зе-уряд нарешті має змінити обісцяні трусики і почати планувати економічне життя країни на місяць-квартал-півріччя з оголошенням різноманітних сценаріїв і доведення їх зрозумілою мовою до громадян. Щоб кожен розумів перспективи і можливі різні варіанти розвитку подій, а не тільки те, що Аваков буде всіх дубасити кийками. “Заграніца” точно НЕ допоможе – в них своїх проблем також достатньо.

Не оголошувати будь-який дефолт (якщо оголосять одні – посипляться всі), а пливти в цьому плані за течією. Будь-яка криза – це великі можливості, а така, як зараз – це для української економіки взагалі дар богів.

Подумати, чи варто нам зараз посиленими темпами розпродавати зернові з портів – при нормальній ситуації ми мали б безперечно радіти зростанню цього експорту, але сам збільшений попит змушує замислитись над ситуацією.

Не тільки галузі торгівлі і медицини мають працювати, але й всі ланцюжки виробництва продовольчих товарів, а це відповідно потягне за собою цілі гілки виробництв і логістичних зв’язків. Умовно, всі контракти довгострокові мають стати стратегічними.

Потрібно налагодити нарешті потокове цілодобове виробництво хоча б цих базових нещасних масок: вони і захищають трохи, і є чудовим засобом для заспокоєння громадян.

Громадяни

Ще місяць два, такого (не)керівництва державою і нас накриє хвиля мародерства та грабежів. Поліція буде повністю деморалізована – в них також родини, вони також хворіють. Можете не любити їх, але вони зараз також на вістрі епідемії. Доведеться і їм допомагати. Громадянам потрібно самоорганізовуватись – бажано вже зараз і з готовністю працювати в різних групах (хворіють всі).

Ні в якому разі не покладатись лише на себе і на персональну зброю (це взагалі дурня повна). Варто налагодити стосунки з сусідами – хоча б з десятком з них. Саме сусіди по міні-кварталам будуть слугувати вашою потенційною допомогою, а не друзі, чи родичі, які живуть недалеко (за мірками, коли ходило метро).

Соцмережі є, а також щонайменше через балкони|вікна можна перегукуватись! Пам’ятаєте, як бабусі на весь двір кричали: “Сергійко, іди пообідай і потім знову вийдеш!” 😀

Купа рекомендацій вже є і я для себе сформував певне бачення загальної ситуації, що стосується громадян, і чого, на мою думку варто притримуватись в цих складних умовах.

  • Самоізоляція всім, хто потенційно може дозволити собі сидіти вдома якомога довше. Вихід за їжею тільки за крайньої потреби (ми оце раз на тиждень виповзаємо). Робота за можливістю віддалена.
  • Провітрювати хату, пити багато води. Гуляти на дворі родиною хоч іноді – сонечко всім потрібне. Як організуватись, що б всі одразу не вивалювали у двір, написав вище – спілкуйтесь з сусідами.
  • Слідкувати за рекомендаціями BОЗ.
  • Не піддаватись на маніпуляції – зараз всі провідні країни намагаються витягти з цієї пандемії щось корисне для себе: чи послабити супротивника, чи провести інформаційну диверсію, чи використати ситуацію для отримання нових сфер впливу чи навіть за-для захоплення територій.
  • Не читати знахарів, астрологів, екстрасенсів, “прополісників”, псевдо-науковців тощо.
  • Не купувати фуфломіцини… чудовий час для захопливого (без перебільшення) читання наукової літератури про віруси – мене ще в дитинстві захоплювали ці безжалісні (не дуже правильне слово) і одночасно прекрасні наші вбивці.
  • Тестувати людей потрібно лише на точках входу/виходу (магазини, якесь виробництво, квартали тощо). І то тільки з метою обізнаності людей щодо стану власного здоров’я, щоб вони залишались в повній самоізоляції вдома у разі зараження, а не для миттєвої госпіталізації – місць в лікарнях на кожен “чих” немає… Ба, більше того, на всіх з вірусом не вистачить. Поголовне тестування вже не має сенсу (окрім статистики), оскільки “потяг вже пішов”.
  • За можливістю НЕ звертатись за лікарською допомогою (фізично в лікарню) аж до моменту появи ознак ускладнення дихання… Поясню одразу – ми вже не в нормальних цивільних умовах (коли достатньо ресурсів на все, і “можна” навіть через “пєрєпой” викликати швидку, що б “прокапали”), а вже “на полі бою”. Тут доведеться проявити і громадянську свідомість, і прийняти відповідальність на себе. Істерика точно нікому не допоможе.
  • Вимагати від держави і надавати самостійно за можливості підтримку медичному (і супутньому, МНС-никам тощо) персоналу – захисний одяг та транспорт.
  • Вимагати від держави і надавати самостійно за можливості підтримку родинам медиків і спецслужб – доставка харчування, ліків тощо, що б вони навіть не виходили з дому, а в медиків+ голова не боліла через родини, оскільки вони (медики) можуть опинитись в карантині робочому і навіть не мати змоги бачити своїх рідних – нехай вже працюють хоч без одного тягаря на душі.

І головне – зберігати спокій. Паніка точно нічого гарного не дасть!


Джерело: Що вже профукано і як не профукувати далі