Стали відомі переможці конкурсу наукових фотографій 2017 в Україні

Тіаціаніновий барвник під мікроскопом

Фонд Вікімедіа Україна опублікував результати першого етапу “Наукового конкурсу Вікі” в Україні, який відбувся у листопаді минулого року.

Найкращі фото- та відеоматеріали обирались у кожній з семи категорій: “Люди в науці”, “Мікроскопія”, “Астрономія”, “Живі організми”, “Нефотографічні зображення”, “Колажі” та “Загальна категорія”.

Мікроскопія

1 місце: “Тіаціаніновий барвник під мікроскопом” (Ігор Панас)

Тіаціаніновий барвник під мікроскопом
Мікрокристали J-агрегатів тіаціанінового барвника (натрієва сіль 3,3′-дисульфопропіл-5,5′-дихлоротіаціану) та псевдоізоціанінового барвника (натрієва сіль 1,1′-дисульфопропіл-2,2′-ціаніну), стабілізовані бромідом цетилтриметиламонію. Синій колір – J-агрегати тіаціанінового барвника, зелений колір – мономери тіаціанінового барвника, оранжевий колір – J-агрегати псевдоізоціанінового барвника. Джерело: Ігор Панас [CC BY-SA 4.0]

2 місце: “Зріз голови ранньої личинки в’юна звичайного” (Ярослав Степанюк, Ольга Титюк)

Фронтальний зріз голови ранньої личинки в’юна звичайного (Misgurnus fossilis) через нюхову яму та нюховий нерв. Мікрофотографії зрізів були отримані в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України з використанням мікроскопа Zeiss Axio Imager M1 та програмного забезпечення Zeiss AxioVision v.4.63. Зріз забарвлений альціановим-синім та гематоксилін-еозином за Стідманом. Джерело: Ярослав Степанюк, Ольга Титюк [CC BY-SA 4.0].

3 місце: “Борошнисторосяний гриб” (Олександр Губін)

Клейстотецій фітопаразитичного борошнисторосяного гриба Microsphaera alphitoides Griffon & Maubl. (syn. Erysiphe alphitoides) на листку дуба черешчатого (Quercus robus L.). Джерело: Олександр Губін [CC BY-SA 4.0].

Астрономія

1 місце: “Цвітіння води Каховського водосховища” (Ольга Томченко)

Цвітіння води Каховського водосховища
Зображення явища «цвітіння води» на прикладі Каховського водосховища отримане 10 серпня 2016 року супутником Sentinel-2, надане Європейським космічним агентством у межах проекту Copernicus. Знімок синтезований у «штучних кольорах», де кольорам зображення поставлені у відповідність наступні спектральні канали супутникового зображення із різних частин електромагнітного спектра: 1 – SWIR Band (1610 нм), 2 – NIR Band (842 нм), 3 – Red Band (665 нм). Космічний знімок показує, що області інтенсивного цвітіння витягуються уздовж течій і втягуються до вихрових рухів, окрім цього на перенесення водоростей найзначніший вплив має вітер. Джерело: Ольга Томченко [CC BY-SA 4.0].

2 місце: “Наднова зоря” (Максим П’ятницький)

Наднова зоря
Наднова у галактиці NGC 6946 “Феєрверк” (відмічена рисками). Яскравість наднової (результату гравітаційного колапсу масивної зірки, що витратила термоядерне паливо) на піку яскравості порівняна з яскравістю всієї галактики. Це десята наднова в цій галактиці за 100 років спостережень. Врізки: зміна видимого кольору наднової: з блакитного відтінку на початку до червонуватого на кінцевих стадіях. Інші зірки на зображенні належать до нашої Галактики — Чумацького Шляху. Фотографія отримана за допомогою телескопа-рефлектора діаметром 150мм f/5 на екваторіальному монтуванні з трекінгом і цифрової дзеркальної камери. Київ. Джерело: Максим П’ятницький [CC BY-SA 4.0].

3 місце: “Небо над обсерваторією Білий Слон” (Михайло Ременюк)

Небо над обсерваторією Білий Слон
Панорама неба над старою обсерваторією Білий Слон, на горі Піп Іван Чорногорський, на якій проводяться відновлювальні роботи. Джерело: Михайло Ременюк [CC BY-SA 4.0].

Люди в науці

1 місце: “Фотофіксація археологічного об’єкта” (Олександра Бузько)

Фотофіксація археологічного об'єкта
Археолог Сергій Нємцев з допомогою учасника експедиції Івана Шевцова роблять фотофіксацію античного об’єкта перед засипкою землею. Білозерське поселення, IV-III ст. до н.е. (Херсонська область). Археологічна експедиція Херсонського державного університету, 2017 р., під керівництвом Сергія Нємцева (викладач Херсонського державного університету). Джерело: Олександра Бузько [CC BY-SA 4.0].

2 місце: “Облік пташенят” (Ольга Томченко)

Облік пташенят
Чорноморський біосферний заповідник НАН України. Науковці заповідника здійснюють облік колоніальних пташенят рожевого пелікана (Pelecanus onocrotalus) та картування їх колоній на острові Орлов. Орнітологи Сергій Плющ та Юрій Москаленко. Джерело: Ольга Томченко [CC BY-SA 4.0].

3 місце: “Робота зі скелетами” (Наталія Шестакова)

Робота зі скелетами
Олена Дзнеладзе з допомогою іншого археолога працює зі скелетами похованих у могильнику на археологічних розкопках пізньоскіфського некрополя у селищі Червоний Маяк (Херсонська область), які продовжила у червні-липні 2017 року Пізньоскіфська археологічна експедиція під керівництвом Олександра Володимировича Симоненка (доктора історичних наук, професора) з допомогою Олени Дзнеладзе та Дениса Сікози (завідувача відділу науково-охоронних робіт на пам’ятках археології Херсонської області). Джерело: Наталія Шестакова [CC BY-SA 4.0].

Живі організми

1 місце: “Жук скакун” (Олександр Губін)

Жук-скакун
Жук-скакун Hypaetha ornatipennis Schilder, 1953 (Coleoptera, Carabidae), самець і самка. Іран, Белуджистан. Мешкає на піщаних берегах Індійського океану в Ірані і Пакистані. Джерело: Олександр Губін [CC BY-SA 4.0].

2 місце: “Червона водорість Gelidium latifolium” (Олександр Заклецький)

Червона водорость Gelidium latifolium
Gelidium latifolium — червона водорість, мешкає на каміннях, скелях та мушлях на глибинах з 0,5 до 25 метрів, часто є епіфітом на більших водоростях. Широко розповсюджена в Чорному морі. Джерело: Олександр Заклецький [CC BY-SA 4.0].

3 місце: “Насінина повитиці білої під мікроскопом” (Юлія Красиленко)

Насінина повитиці білої під мікроскопом
Насінина паразитичної рослини повитиці білої (Cuscuta alba J. Presl & C. Presl). Представники роду Повитиці (Cuscuta spp.) – стеблові обов’язкові паразити вищих рослин, занесені до першого класу всесвітнього переліку злісних карантинних бур’янів (Weed Seeds Order Review, 2016) та “Переліку шкідників, хвороб рослин та бур’янів, які мають карантинне значення”, затвердженого в Україні. Зображення отримано за допомогою стереомікроскопа Axio Zoom.V16 (Карл Цейс, Німеччина). Джерело: Юлія Красиленко [CC BY-SA 4.0].

Нефотографічні зображення

1 місце: “Злиття галактик” (Ігор Зінченко)

Злиття галактики, подібної до Чумацького шляху, з її сателітом. Приклад динамічного тертя, або тертя Чандрасекара, в астрофізиці, втрата імпульсу та кінетичної енергії тіл, що рухаються, через гравітаційну взаємодію з навколишньою матерією в космосі. Цей ефект рухає сателіт до диска, а тоді в центр основної галактики. Джерело: Ігор Зінченко [CC BY-SA 4.0].

2 місце: “Нехаотичний дивний атрактор” (Юрій Бельчинський)

Нехаотичний дивний атрактор — рідкісний тип атрактора (або множини, що притягає) динамічної системи, що виникає при зміні параметрів, яка викликає перехід від нехаотичних до хаотичних режимів. Нехаотичним він зветься тому, що в системі відсутні експоненціально висхідні рішення, які є неодмінною ознакою динамічного хаосу, а дивним – тому, що його рішення мають складний самоподібний вид (не періодичний і не квазіперіодичний). На малюнку зображений графік однієї з компонент рішення відповідної системи, а також точки перетину Пуанкаре для траєкторії системи, які демонструють її складний характер. Джерело: Юрій Бельчинський [CC BY-SA 4.0].

3 місце: “Частина ареалу кандибки пустельного Фальц-Фейна” (Юрій Москаленко)

Частина ареалу кандибки пустельного Фальц-Фейна
Кандибка пустельна Фальц-Фейна (Stylodipus telum falzfeini Brauner, 1913) — ендемічний підвид з дуже малим ареалом, який обмежений лише територією Олешківських (або Нижньодніпровських) пісків. Господарське освоєння регіону, особливо створення лісових насаджень, зумовили істотну фрагментацію і скорочення площі оселищ кандибки протягом останнього століття. Шляхом аналізу екологічної ніші цього виду із застосуванням геоінформаційних технологій та методів багатовимірної статистики, на основі вегетаційних індексів (обчислених за даними дистанційного зондування Landsat 8) вдалося змоделювати мапу придатності оселищ для кандибки. На рисунку представлений фрагмент мапи для регіону аренних ділянок Чорноморського біосферного заповідника (Іванівська піщана арена та коренева частина Кінбурнського півострова). Джерело: Юрій Москаленко [CC BY-SA 4.0].

Загальна категорія

1 місце: “Оксид заліза у пробірці” (Ігор Панас)

Оксид заліза у пробірці
Суперпарамагнітні наночастинки оксиду заліза після осадження центрифугуванням в мікропробірці. Джерело: Ігор Панас [CC BY-SA 4.0].

2 місце: —

3 місце: “Тестування пресом” (Іван Сахно)

Тестування пресом
Куб невибухової розширюваної суміші в тестовій камері тривісного преса. Джерело: Іван Сахно [CC BY-SA 4.0].

Колажі

1 місце: “Міксоміцет Badhamia utricularis” (Катерина Кот)

Міксоміцет Badhamia utricularis
Фрагмент життєвого циклу міксоміцета Badhamia utricularis: перехід від плазмодія до плодових тіл. Загальний вигляд плазмодію та плодових тіл; плодові тіла; культивований плазмодій у вологій камері; новоутворені плодові тіла. Джерело: Катерина Кот [CC BY-SA 4.0].

2 місце: “Листоїди-райдужниці” (Олександр Губін)

Листоїди-райдужниці
Кольорові варіації імаго листоїдів-райдужниць Plateumaris sericea (Linnaeus, 1758) (Coleoptera, Chrysomelidae). Україна, Тернопільська обл. Джерело: Олександр Губін [CC BY-SA 4.0].

3 місце: “Спинномозкова рідина хворого під мікроскопом” (Сергій Аніськов)

Спинномозкова рідина хворого під мікроскопом
Бакскопія спинномозкової рідини. Зроблено в Лабораторії відділення СНІДу. В полі зору видно дріжджоподібні клітини з подвійною капсулою подібні до cryptococcus. Знімок зроблено через окуляр аналогового мікроскопа на камеру смартфона. Даний випадок криптококового менінгіту у ВІЛ-інфікованих хворих з низьким рівнем імунітету. Без використання лакмусу. Джерело: Сергій Аніськов  [CC BY-SA 4.0].

Переможці конкурсу вже незабаром зможуть позмагатися за призи на міжнародному етапі – “Світовому науковому конкурсі” Wikimedia.

The post Стали відомі переможці конкурсу наукових фотографій 2017 в Україні appeared first on Science Ukraine.

Джерело та деталі: Стали відомі переможці конкурсу наукових фотографій 2017 в Україні

Місія онлайн-видання Science Ukraine є амбітною та, водночас, важливою для всього суспільства – змінити уявлення про науково-популярну журналістику в Україні; ми створюємо сучасне українське науково-популярне медіа. Ми не абстрагуємось на поверхневій інформації зі ЗМІ, а формуємо та об’єднуємо джерела. Ми навчаємось та навчаємо.

Updated: 10.01.2018 — 14:01
2012 - 2018 © Іменка - RSS новини з сайтів України | Підтримка: Діал інформаційна система | Двигунець: Wordpress | Тема: Frontier