Заборонений плід. Ґенеза таємничого й лячного світу

Художня література зазвичай поділяється на жанри. Завдяки цьому читач легко може встановити, на що слід звертати увагу, щоб написане відповідало його смакам. І навіть якщо запропонована автором історія не належить до чистого жанру, наприклад, детективу, їх завжди можна поєднати. Отож на виході часто маємо детективні трилери, містичні жіночі мелодрами, міське фентезі тощо.

Але трапляються книжки, які складно, а буває таке, що й неможливо схарактеризувати за жанром. Вони забивають читачеві подих, концентрують на собі всю його увагу і не відпускають до останньої сторінки. Перегорнувши її, читач може ще довго відчувати дивний, незвичний, однак доволі цікавий післясмак, який залишила по собі робота автора. Таких книжок відносно небагато, проте в цьому їхній плюс. І «Король у Жовтому» Роберта Чемберса належить саме до цієї категорії.

Збірка оповідань пана Чемберса складається з кількох окремих, незалежних одна від одної історій. Проте деякі з них об’єднані путами загадкової, я б навіть сказав демонічної п’єси «Король у Жовтому». Після її прочитання свідомість людини потьмарюється і перестає нормально функціонувати. З цієї причини книжку забороняють і вилучають з продажу, але відомо, що заборонений плід значно солодший. Тож «Король у Жовтому» далі мандрує світом, кутаючи в свою мантією більше й більше читачів.

Тут треба зауважити: задум письменника стосовно збірки цілком відповідає вигаданому сюжету. Як і таємнича п’єса, через яку люди втрачають здоровий глузд, добірка Роберта Чемберса неофіційно ділиться на дві частини. Перша половина складається з похмурих оповідань, а друга, на мою скромну думку, містить не менш цікаві, а в чомусь навіть жорстокіші оповідання, які, втім, зовсім не стосуються містики. Це такі собі напівбіографічні нариси з життя самого Чемберса, а саме з його паризького періоду, коли він був студентом академії мистецтв. Такий геть незрозумілий прихильникам жахів розподіл досі викликає певну зневагу до другої частини Чемберсової збірки, яка по-своєму є її темним боком. В цьому й полягає своєрідний гумор автора: читачі його збірки, так само як і деякі персонажі оповідань, не витримують письменникового натиску і вважають другу чистину написаного жахливою і відповідно забороненою для читання. Але ж заборонений плід…

«Король у Жовтому» Роберта Чемберса має десять оповідань різного жанру. Збірка починається фантастичною історією про недалеке для письменника майбутнє. Вигадана реальність з неоднозначними соціальними програмами і навіть передбаченою паном Чемберсом світовою політикою перетворюється на загадкову оповідку, де читач вперше зустрічає таємничу п’єсу і ефект, який вона справляє на людей.

Лячні оповідання з-за лаштунків яких видніється тінь згубного твору, повільно перетікають у історії про життя молодого американця, що приїхав вчитися до Парижу. І, як вже згадував, саме тут, переваливши за невидимий бар’єр другої, можна сказати проклятої любителями потойбічного частини, свідомість читача дає збій. Проте швидко з’ясовується: хай про що писав пан Чемберс у перших оповіданнях, реальність все ж таки буває значно страшнішою за будь-яку вигадку. І навряд чи божевілля прихильників п’єси про Короля можна порівняти з тим, що бачили і відчували люди, наприклад, під час облоги Парижу за франко-прусської війни. Такий хід письменника є однією з причин, чому «Король у Жовтому» дотепер вважається неоднозначною збіркою, що підтримує інтерес читачів вже більше сотні років.

Складно сказати, чим була збірка для самого Роберта Чемберса. У післямові перекладач Євген Лір зазначає, що листи письменника у період роботи над книжкою майже не збереглися, тож неможливо визначити, чим той керувався, коли включав до неї свої оповідання. З цієї причини також невідомо, чому початий автором цикл не мав продовження. Згодом пан Чемберс пішов до інших жанрів, що зробило його одним з найвідоміших письменників початку минулого століття. У його доробку є історичні і навіть любовні романи. Та попри популярність, чи не найвідомішою роботою досі залишається «Король у Жовтому», збірка, яка свого часу надихала й надихає інших оповідачів похмурого і лячного.

На мою думку, «Король у Жовтому» Роберта Чемберса належить до книжок, які мають бути у бібліотеці кожного книгомана, який себе поважає. Її можна недолюблювати, про неї можна довго сперечатися, та неможливо заперечити той факт, що це одна з робіт, яка заснувала окремий літературний напрям, надавши живлення фантазіям десятків і сотень письменників по всьому світу, і яка досі впливає на масову культуру як таку.

Згадайте хоча б перший сезон мегапопулярного серіалу «Справжній детектив», автори якого не криючись вшановують пана Чемберса. Тож хай дарують мені віряни, проте «Короля у Жовтому» впевнено можна назвати Біблією містичної літератури чи принаймні однією з її частин. Це «Генезис» — початок іншого, незвіданого й моторошного, і з цієї причини ще цікавішого читачеві світу.

The post Заборонений плід. Ґенеза таємничого й лячного світу appeared first on Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал.

Джерело та деталі: Заборонений плід. Ґенеза таємничого й лячного світу

«Друг Читача» – книжковий ресурс, який розповідає про українські книжки, новини українського ринку, анонсує цікаві події, рецензує книжки. Ви можете долучитися до книжкового процесу, рецензуючи те, що прочитали.

Updated: 24.01.2018 — 11:00
2012 - 2018 © Іменка - RSS новини з сайтів України | Підтримка: Діал інформаційна система | Двигунець: Wordpress | Тема: Frontier